Розсилка від Укрінформу "Відбудова-2026"

В Україні почалися переговори з місією МВФ

Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу стосовно другого та третього переглядів програми розширеного фінансування для України. 9 листопада відбулися робочі зустрічі представників Міністерства фінансів України, Національного банку України та експертів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у межах другого та третього переглядів програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).

Питання фінансової стійкості та пошуку джерел фінансування бюджетного дефіциту стануть визначальними для рішення місії Міжнародного валютного фонду про надання Україні наступного кредитного траншу. Це спрогнозував у коментарі Укрінформу економічний експерт, радник Президента України у 2019 - 2024 роках Олег Устенко.

За його словами, ми звикли, що коли місія приїжджає наприкінці року; в центрі уваги зазвичай не стільки структурні маяки, пов’язані із секторальними реформами, як питання бюджету, державних фінансів та фінансової стійкості держави загалом.

«І тут є декілька проблемних для нас зон. Передовсім, це існування кількох макроекономічних сценаріїв на наступний рік, які помітно відрізняються. Один з них - занадто оптимістичний, на підставі якого готували проєкт бюджету, проголосований парламентом у першому читанні. Другий - песимістичний, оприлюднений нещодавно НБУ. А третій – «середній» варіант, підтверджений в оновленому прогнозі самого Міжнародного валютного фонду», - сказав Устенко.

Він нагадав, що урядовий прогноз передбачає економічне зростання на 1,3%, досить низький рівень інфляції та незначну девальвацію гривні. При цьому йдеться про непокриту потребу у фінансуванні на 36 млрд дол. Водночас джерела покриття бюджетного дефіциту ще остаточно не визначені.

«Зараз шукаємо можливості, як його перекрити. Але напевне знаємо лише про отримання приблизно 16 млрд дол. від європейців. Щодо решти джерел тривають переговори, впевненості в успішності яких немає. До того ж, чуємо політичні заяви про те, що Україна хотіла б збільшити фінансування ЗСУ, зокрема, на 20% підвищити грошове забезпечення військових. Тож в експертів Фонду може виникнути запитання, де ми плануємо брати на це кошти», - продовжив економіст.

Прогноз Національного банку - куди песимістичніший, передбачає економічне зростання лише на 0,4%. Отже, країна збере менше грошей, а бюджетний дефіцит зросте. Довкола того, який зі сценаріїв найбільш ймовірний, за словами Устенка, і точитимуться дискусії з представниками Фонду.

«Обов’язково обговорюватимуться й питання податкової політики та рішень, які ми мали ухвалити, щоб забезпечити додаткові бюджетні надходження - зокрема, підвищення на 1 відсотковий пункт ПДВ і нові ліміти для ФОПів третьої групи. Буде також багато питань щодо тіньового сектора економіки та можливостей її детінізації. Й одне з вузьких місць тут - ситуація на митниці», - вважає ексрадник глави держави.

І раптом українській стороні не вдасться переконати кредиторів, що країна має реальні джерела покриття дефіциту бюджету на наступний рік, постане питання, чи може взагалі продовжуватися програма співпраці з Міжнародним валютним фондом. Адже МВФ не кредитує держави, які неспроможні самотужки перекрити решту бюджетного дефіциту.

Канада та Австрія спільно допомагатимуть Україні у відбудові

Фонд підтримки енергетики України у жовтні законтрактував обладнання на €200 мільйонів

Бізнес отримає перші гранти за програмою CORE вже у грудні

Через обстріли та блокування портів «Метінвест» скоротив на 6% сплату податків до бюджету

Більше новин:

Україна отримала ще €4,36 мільярда кредиту від ЄС на забезпечення фінансової стійкості
Міжнародні резерви України у жовтні зросли на 4,2% і перевищили $49 мільярдів
Блокування портів може призвести до втрати $5,2 мільярда від експорту за ІІ півріччя - Нацбанк
Приєднання України до Єдиної зони платежів у євро: Рада зробила перший крок
ЄС виділяє на зимову підтримку енергетики України майже €1 мільярд - Матернова
Україна та Словаччина працюють над відновленням аварійної енергетичної взаємодопомоги
Рада ухвалила закон про спрощення ПДВ: що зміниться для бізнесу
Херсонщина отримала €1,5 мільйона від німецької землі Шлезвіг-Гольштейн на енергостійкість

Партнери вже оголосили про виділення €303 мільйонів на відновлення конфайнменту ЧАЕС

У Парижі відбулася конференція високого рівня, присвячена відновленню Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений внаслідок російської атаки.

Зазначається, що учасниками заходу стали 34 країни та міжнародні організації. Українську делегацію очолив заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол.

"Під час заходу до коаліції донорів долучилися нові учасники. Загалом 14 країн та міжнародних організацій зобов’язалися внести 303 млн євро до Міжнародного рахунку співробітництва з питань Чорнобильської АЕС (ICCA), яким керує ЄБРР, для відновлювальних робіт на конфайнменті", - йдеться у повідомленні.

Серед донорів - Європейський Союз, Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Норвегія, Польща, Швейцарія, Литва, Австрія, Канада, Греція, Італія, Молдова та Нідерланди. Частина партнерів уже оголосила суми зобов'язань, частина - планує оголосити про свої внески у найближчі місяці.

Перший віцепрем’єр-міністр України - міністр енергетики Денис Шмигаль під час онлайн-виступу подякував Франції за проведення в Парижі Конференції донорів високого рівня, присвяченої відновленню Нового безпечного конфайменту Чорнобильської АЕС. Він нагадав, що у лютому 2025 року конфайнмент був пошкоджений російським дроном.

“Для відновлення об’єкта необхідно близько 500 млн євро. Тимчасовий ремонт уже триває. Плануємо завершити всі інженерні роботи та повністю відновити функціональність конфайнменту до 2030 року”, - наголосив Шмигаль. “Водночас остаточний рахунок за удар по Чорнобильській станції має оплатити Росія. Тому ми будемо працювати з партнерами, щоб відшкодувати витрати на відновлення з російських активів”, - зазначив Шмигаль.

Більше інформації

В Україну прибула делегація чеських підприємців на чолі з першим віцепрем’єром Гавлічеком

Перший віцепрем'єр – міністр промисловості і торгівлі Чеської Республіки Карел Гавлічек заявив, що в Україну приїхали як компанії, які вже мають тут бізнес, так і ті, які планують інвестиції, а також десятки ділових пропозицій і гуманітарна допомога.

«Ми хочемо досягти успіху з нашими продуктами та брати участь у відновленні України. Але ми не хочемо їхати сюди — маю на увазі в Україну — лише як ті, хто пропонує свої вироби. Ми веземо цілу низку компаній, які хочуть інвестувати в Україну», – наголосив Гавлічек під час спілкування з пресою.

За його словами, серед учасників делегації – представники підприємств видобувної, енергетичної, медичної та будівельної галузей, а також компаній, які готові розміщувати в Україні власне виробництво. Міністр зазначив, що інтерес до поїздки виявився настільки великим, що частині компаній довелося відмовити.

«Я везу цілий пакет конкретних бізнес-кейсів. Дехто приєднається до нас уже в Україні, оскільки має там свої представництва або їхні співробітники приїхали заздалегідь. Тобто ми представляємо не лише ті приблизно 60 компаній (які прибули безпосередньо з Гавлічеком - ред.), а й десятки інших підприємств, які або не помістилися на борт, або передали нам свої проєкти, знаючи, про що ми маємо домовлятися з їхніми українськими партнерами. Зокрема, якщо говорити про літаки Skyfox із так званими «мисливцями за дронами» (Drone Hunters), це обов'язково буде предметом наших переговорів», - сказав міністр.

Окрім економічної співпраці, чеська делегація привезла гуманітарну допомогу. Зокрема, це п'ять локомотивів від Міністерства промисловості і торгівлі Чехії, а також 3D-принтери та інше обладнання.

Окрім того, уряд у Празі планує посилити підтримку чеських підприємців, які ведуть бізнес з Україною, у тому числі шляхом відкриття представництва агентства CzechBusiness у Львові.

Інтерв'ю

Бізнесу, релокованому на Закарпаття, радять подбати про приватну ППО

На Закарпатті закликають підприємства, зокрема релоковані та логістичні, долучатися до захисту власних об'єктів шляхом створення приватної ППО та інтеграції мобільних вогневих груп у регіональну систему оборони.

Про це під час публічного hardtalk-інтерв'ю Укрінформу на форумі Re:Open Zakarpattia заявив голова Закарпатської облради Роман Сарай.

«Створити приватну ППО можуть не тільки великі підприємства або пов’язані з оборонним забезпеченням, а й звичайні підприємства, важливі для області, країни, наприклад логістичні склади. Наголошу власникам, що так, ви можете захистити свої бізнеси - є можливість розмістити там мобільні вогневі групи, додати ці групи в систему каскадного захисту Сил оборони, тобто у ППО Закарпатської області», - зазначив Сарай. За його словами, у сусідніх регіонах бізнес також частково захищають завдяки приватній ППО.

Перший заступник начальника Закарпатської ОВА Василь Іванчо підкреслив, що після весняного інциденту із прольотом ворожих дронів в область та кількох влучань на об'єктах критичної інфраструктури регіон суттєво посилив моніторинг неба та вогневий захист.

Нагадаємо, у 2026 році Сили оборони України офіційно дозволили функціонування приватної ППО, що дало змогу підприємствам створювати власний захист та інтегрувати мобільні вогневі групи в загальнонаціональну систему протиповітряної оборони. Станом на осінь 2026 року до ініціативи долучилися близько 100 компаній, чиї мобільні групи знищили понад 60 повітряних цілей супротивника.

Закарпаття: уся електрика, яку виробляють вітряки, надходить в єдину українську мережу, а не за кордон

Останніми роками західний регіон розбудував свою енергетичну систему й тепер у сонячні дні може забезпечити себе та сусідів

Куди йде електрика із закарпатських вітряків, і чи правда, що її продають у ЄС, поки країна живе в режимі знеструмлень? Коли на Закарпатті нарешті запрацює перший сміттєпереробний завод, і чи вибереться область із сорому, що біля Ужгорода, де живуть найбагатші люди в регіоні та куди релокувалося найбільше бізнес-підприємств, щомісяця горить переповнений сміттєвий полігон? Як регіону пристосовуватися до нових реалій маловоддя, і чи варто очікувати на бум будівництва ГЕС на закарпатських річках? Чи достатньо захищений від російських ударів бізнес, релокований на Закарпаття, і чи реально зупинити «космічне» зростання цін на оренду житла в Ужгороді? Де взимку планують розміщувати тисячі людей із великих міст України?

Товарообіг з початку року становив $116,6 мільярда - що найбільше імпортує та експортує Україна

Оподаткований імпорт склав $58,3 млрд, або 69% загального обсягу ввезених товарів. Податкове навантаження на один кілограм оподаткованого імпорту становило $0,63.

Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю — понад $25,6 млрд, Польщі — понад $7,9 млрд та Німеччини — майже $5,5 млрд.

Читати далі

Мінекономіки затвердило перші 309 найменувань техніки та обладнання з компенсацією 15% вартості

До переліку включено, зокрема, екскаватори-навантажувачі, причепи та напівпричепи, дорожню й пожежну техніку, автобуси, вантажні вагони, ліфти, бетонозмішувальні установки, трансформатори, фарбувальні камери, промислові печі та верстати для лазерного різання металу.

Серед виробників — АТ «Ельворті», ТОВ «СПД ПЕТРОВ», ТОВ «СМАРТ ЛАЙН», ТОВ «СПЕЦКОМУНМАШ», ДП «ЕНЕРГОСИСТЕМИ-ЛУДЖЕР», ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «ЕВЕРЛАСТ», ТОВ «МАШЗАВОД «ТЕХНІКА», ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ПТО», ТОВ «Карат-Ліфткомплект», ПП «Кармель», ПП «БІОНТОП», ТОВ «КОМПАНІЯ ТІТАЛ», ТОВ «4БІЛД», ТОВ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АВТОЗАВОД», ТОВ «ПОЛТАВВАГОН» та ТОВ «Араміс».

Компенсація надаватиметься за придбання промислової техніки та обладнання українського виробництва, ступінь локалізації яких перевищує 40%. Продукція має бути включена до переліку, затвердженого Мінекономіки.

Виплати здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету відповідно до встановленого порядку.

Ціни на будівельну продукцію за рік зросли на 27% - Держстат

Ціни у будівництві в Україні у вересні 2026 року зросли на 27,1% порівняно з вереснем 2025 року. Порівняно з серпнем 2026 року вони збільшилися на 1,5%.

Найбільше у вересні порівняно з серпнем подорожчало будівництво транспортної інфраструктури (+2,4%), житла (+1,7%) та нежитлових будівель (+1,6%).

Водночас обсяги виробництва будівельної продукції скорочуються. Так, у січні–вересні 2026 року вони були на 5,1% меншими, ніж за аналогічний період 2025 року. У вересні індекс будівельної продукції становив 94,9% до вересня 2025 року. Рік тому цей показник дорівнював 113,9%.

Ознайомитися

Італія надає ФАО €3,5 мільйона на постачання зернових рукавів аграріям Одещини

Уряд Італії та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України підписали угоду про фінансовий внесок у розмірі 3,5 млн євро для підтримки агровиробників Одеської області.

Документ було підписано під час зустрічі посла Італії та керівниці офісу ФАО з першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Денисом Башликом.

«Підтримка Італії допоможе аграріям Одещини зменшити втрати, уникнути вимушеного продажу зерна за невигідною ціною та зберегти ресурси для наступної посівної», - зауважив Башлик.

Зазначається, що 800 зернових рукавів отримають 250 фермерів, які обробляють від 100 до 3 000 га землі. Це забезпечить біля 200 тис. т додаткових потужностей для тимчасового зберігання. Отримувачів уже визначено через Державний аграрний реєстр (ДАР), передачу рукавів заплановано на листопад 2026 року.

Крім того, ваучерну підтримку отримають 1 145 малих і середніх фермерів, які обробляють від 10 до 300 га. Вони зможуть придбати насіння, добрива та інші необхідні сільськогосподарські ресурси. Прийом заявок відбуватиметься через ДАР, а надання ваучерів заплановано до весняної посівної.

Міжнародні організації представили у Мінкульті напрями ініціативи EU4Reconstruction

Представники міжнародних партнерських організацій презентували основні напрями програми EU4Reconstruction та можливості її подальшого розвитку з урахуванням культурного складника.

Як зазначили у Мінкульті, передбачається, що новий компонент програми допоможе сформувати практичні механізми врахування культурних аспектів під час планування та реалізації проєктів відновлення - від роботи з культурною спадщиною до формування якісного, естетичного та людиноцентричного простору у громадах.

Одним зі стратегічних напрямів програми є впровадження принципів Нового європейського Баухаузу (New European Bauhaus), які передбачають поєднання естетики, сталого розвитку та інклюзивності у формуванні середовища для життя.

У Мінкульті поінформували, що у межах цієї роботи міжнародні партнери підтримують створення в Україні хабу Нового європейського Баухаузу - платформи для об’єднання українських освітніх, наукових, дослідницьких установ і громадських організацій.

Сторони також обговорили необхідність ширшого застосування принципів NEB у підготовці публічних інвестиційних проєктів, зокрема через практичні інструменти, які допоможуть громадам враховувати культурні й естетичні аспекти вже на етапі планування відбудови.

За результатами зустрічі сторони домовилися опрацювати перелік потенційних напрямів співпраці та конкретних заходів, які можуть бути реалізовані в межах додаткового компонента EU4Reconstruction.

Нагадаємо, EU4Reconstruction - це спільна ініціатива Європейського Союзу, Данії, Німеччини, Франції та Литви, спрямована на підтримку стратегічної, інклюзивної та узгодженої зі стандартами ЄС відбудови України.

Підписатися на розсилку

Відмовитись від розсилки

Sent via