Розсилка від Укрінформу «Відбудова-2026»

Архів розсилок
630_360_1759304881-332
630_360_1759304881-332
Підписатися

Ukraine Facility: в ЄС схвалили найбільшу в історії виплату Києву на €8 мільярдів

630_360_1772793710-261
630_360_1772793710-261

У Раді ЄС зазначили, що ця виплата стала можливою завдяки «виконанню Україною понад 20 цільових показників, що стосуються реформ у ключових сферах, зокрема: судової системи, боротьби з корупцією та відмиванням коштів, фінансових ринків, управління державними активами, розвитку людського капіталу, бізнес-середовища, децентралізації та регіональної політики, енергетики, агропродовольчого сектору, цифрової трансформації, а також охорони довкілля».

Зауважується, що фінансування в межах Ukraine Facility спрямоване на зміцнення макрофінансової стабільності України, її відновлення та модернізацію, забезпечення безперебійної роботи органів державного управління, а також на підтримку процесу реформ.

Виплати прив’язані до «Плану для України» (Ukraine Plan) — стратегії відновлення, відбудови та модернізації, що містить графік впровадження реформ, які загалом узгоджуються з цілями України щодо вступу до ЄС.

Програму Ukraine Facility започатковано 1 березня 2024 року. Вона передбачає виділення понад 50 млрд євро у вигляді грантів і позик для підтримки відновлення, відбудови та модернізації України до 2027 року.

Із цієї загальної суми понад 40 млрд євро зарезервовано для реформ та інвестицій, визначених у «Плані для України» — дорожній карті відновлення та вступу до ЄС. Регулярні виплати здійснюються за умови виконання Україною цільових показників, передбачених цим Планом.

Після здійснення цього дев’ятого траншу загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах «Плану для України» із середини 2024 року, перевищить 40 млрд євро.

Читати далі

630_360_1794072716-726
630_360_1794072716-726
630_360_1715586335-686
630_360_1715586335-686

Євросоюз передасть Україні 204 генератори для підготовки до зими - Міненерго

ДАР відновлює прийом заявок на визначення аграрних підприємств критично важливими

630_360_1742396393-321
630_360_1742396393-321
630_360_1789211845-918
630_360_1789211845-918

Фінляндія виділить понад €37 мільйонів на відбудову України

«Полтававодоканал» отримав два потужні дизельні генератори


Більше новин:

  • Єврокомісія координуватиме роботу з підготовки екстреного зимового пакета для України - Корецький
  • Рада ЄС підтвердила відповідність законодавства України вимогам щодо безпечності товарів - Корецький
  • Чистий прибуток банків за 9 місяців зменшився на третину - Нацбанк
  • Євросоюз допомагатиме Україні розробляти митні ІТ-системи
  • Країни-партнери виділять €70 мільйонів нарозмінування українських територій - Корецький
  • 1000 гривень на гектар: Висоцький сказав, коли аграріям очікувати виплати субсидій
  • Платформу для переселенців «Поруч» планують запустити по всій країні з 1 січня

Євросоюз оголосив про чотири нові інвестиційні програми для України на €376 мільйонів

1794496590-903
1794496590-903

«Сьогодні ми оголошуємо про чотири програми, які отримають підтримку в обсязі 376 млн євро в межах Ukraine Investment Framework», – заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах виставки ReBuild Ukraine у Варшаві.

Зокрема, Данська стратегічна інвестиційна програма підтримуватиме промислові партнерства, передусім інвестиції у технології подвійного призначення та відновлювану енергетику. Програма словацького банку Eximbanka SR спрямована на зміцнення української промислової бази подвійного призначення, зокрема через інвестиції в кібербезпеку та засоби розмінування. Крім того, додаткове фінансування отримає програма Європейського банку реконструкції та розвитку 5R завдяки внеску Норвегії. Це дасть змогу залучити інвестиції у системи накопичення енергії та відновлювану енергетику. Ще одна програма – Міжнародної фінансової корпорації (IFC High Equity) – матиме збільшене гарантійне покриття ЄС та додатковий внесок Великої Британії.

Кос наголосила, що участь Норвегії та Великої Британії свідчить про перетворення Ukraine Investment Framework на загальноєвропейську платформу, яка об'єднує уряди, фінансові установи та міжнародних партнерів для підтримки економічного майбутнього України. За її словами, ЄС бере на себе частину інвестиційних ризиків, що дає змогу банкам, співінвесторам і компаніям фінансувати проєкти, які інакше могли б виявитися надто ризикованими.

«У листопаді очікується перерахування майже 8 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ще 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги планується надати цього місяця через кредитну програму підтримки України. Ці кошти необхідні для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення функціонування держави», – повідомила Кос.

За її словами, минулого тижня Єврокомісія представила щорічний звіт про стан розширення Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Україна четвертий рік поспіль демонструє «відчутний прогрес».

«Нині пріоритетними напрямами реформ є верховенство права, демократичні інституції, реформа державного управління та план дій щодо національних меншин. Якщо реформи триватимуть, наступного року Україна зможе розпочати закриття переговорних розділів», – наголосила єврокомісарка.

Своєю чергою віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив на взаємозв'язку відбудови, економічної трансформації та вступу України до ЄС. За його словами, метою України є створення конкурентоспроможної та стійкої економіки, повністю інтегрованої до єдиного ринку Євросоюзу.

Ченцов зазначив, що Україна вже відкрила чотири переговорні кластери, зокрема ті, що охоплюють внутрішній ринок та інклюзивне зростання. Водночас триває робота над відкриттям двох кластерів, що залишилися.

Він підкреслив, що наближення до членства в ЄС означає не лише виконання політичних критеріїв, а й формування передбачуваного середовища для інвесторів. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, верховенство права, чесна конкуренція, прозорість і сильні інституції є важливими як для вступу до Союзу, так і для залучення бізнесу.

За його словами, Україна має промисловий та аграрний потенціал, інженерні компетенції, цифрові інновації, критичні ресурси й досвід у сфері стійкості та оборонних технологій. Поєднання цих можливостей з європейським капіталом і технологіями може зміцнити виробничі ланцюги та створити нові можливості для бізнесу.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine відбулася 12-13 листопада і об'єднала понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки сталися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.

Більше інформації

Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від партнерів - заступник голови профільного комітету ВР

video_preview_3b8ce7d3d55ee8531b96f6c906e10312.jpg
video_preview_3b8ce7d3d55ee8531b96f6c906e10312.jpg

Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину мостових конструкцій у межах технічної допомоги. Їх використають для облаштування резервних переправ через Дніпро у Києві, тож додаткових коштів на придбання цих конструкцій не потрібно.

Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

За його словами, у столиці вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ: на окремих об’єктах триває підготовка, на інших – практична реалізація. Два мостові переходи планують звести до кінця лютого.

Він наголосив, що важливо не лише спорудити переправи, а й належно інтегрувати їх у транспортну систему столиці. Для цього облаштовують розгалужені під'їзні шляхи, які мають запобігти накопиченню автомобілів після перетину Дніпра.

«На під'їзні шляхи й на монтування виділили 2,2 мільярда гривень: один мільярд – з бюджету Києва і 1,2 мільярда – з резервного фонду Кабінету Міністрів», – зазначив Крейденко.

За словами депутата, альтернативні маршрути вкрай необхідні з огляду на системні російські удари по мостах. Водночас він упевнений, що резервні переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково забезпечать транспортне сполучення.

«Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему», - наголосив він.

Крейденко не став розголошувати місця спорудження альтернативних мостових переходів з міркувань безпеки.

«Локації визначають військові з урахуванням рельєфу, течії річки, а також можливостей оборони та протиповітряного захисту переправ», – пояснив він.

Окремо депутат прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.

«Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає», – пояснив Крейденко.

Він додав, що навіть за наявності фінансування повноцінна реалізація проєкту могла би тривати два-три роки, адже потрібно не лише спорудити тунель, а й облаштувати його та інтегрувати в транспортну мережу Києва.

За словами депутата, до цього питання можна було б повернутися після завершення воєнного стану, зокрема, за умови залучення фінансування від Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів.

«Поки таких домовленостей, таких угод, підписаних на папері, немає. Це просто інформація для роздумів, можливо, це плани на майбутнє після закінчення воєнного стану. У мирний час можна почати реалізовувати цей проєкт» – підсумував Крейденко.

Європейські ядерні регулятори попередили про ризики для АЕС України через російські атаки

630_360_1793728551-675
630_360_1793728551-675

Західноєвропейська асоціація ядерних регуляторів (WENRA), Керівники компетентних органів Європи з радіаційного захисту (HERCA) та Керівники органів радіаційної безпеки країн Північної Європи (NORA) заявили про зростання ризиків для ядерної безпеки України через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

"Ми, Західноєвропейська асоціація ядерних регуляторів (WENRA), Керівники компетентних органів Європи з радіаційного захисту (HERCA) та Керівники органів радіаційної безпеки країн Північної Європи (NORA), разом висловлюємо глибоке занепокоєння через зростання ризиків для ядерної безпеки, що виникають внаслідок війни Росії проти України та продовження російських атак на енергетичну інфраструктуру України", - йдеться у повідомленні пресслужби Державної інспекції ядерного регулювання України.

У спільній заяві організації зазначили, що систематичні удари по електромережах, об'єктах інфраструктури та підстанціях спричиняють тривалі перебої з електропостачанням і погіршують умови, необхідні для безпечної експлуатації ядерних об'єктів.

За оцінкою організацій, подальше посилення атак може призвести до повного виходу з ладу національної енергосистеми. Це створить додаткові загрози для безпеки всіх ядерних об'єктів України. Тривале відновлення енергосистеми може продовжити період підвищених ризиків.

У WENRA, HERCA та NORA попередили, що погіршення умов ядерної безпеки може призвести до викиду радіоактивних речовин із наслідками для населення та довкілля в Україні й за її межами.

Організації закликали Росію припинити атаки на ядерні об'єкти України та енергетичну інфраструктуру, необхідну для їх безпечної експлуатації. Вони також заявили про намір посилювати аварійну готовність, реагування та транскордонну координацію в Європі, а також продовжувати підтримку Державної інспекції ядерного регулювання України.

Як повідомлялося, протягом минулого тижня Росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор. Загалом зафіксовано 161 інцидент, що призвів до пошкодження енергетичної та нафтогазової інфраструктури.

Дефіцит держсектору України у 2027 році може зрости до 17% ВВП - Єврокомісія

630_360_1751367640-570
630_360_1751367640-570

У першому півріччі 2026 року економічне зростання в Україні перейшло в негативну площину, зафіксувавши скорочення на 0,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це йдеться в осінньому економічному прогнозі щодо України, опублікованому пресслужбою Єврокомісії.

«Активізація загарбницької війни Росії з цього літа, що супроводжувалася невпинними атаками на цивільну та критичну інфраструктуру, а також блокадою портів Чорного моря, справляє значний вплив на економіку України», - зазначають у ЄК.

Повідомляється, що, за оцінками, в першому півріччі 2026 року ВВП України дещо скоротився, і очікується, що в 2027 році він залишатиметься «стриманим».

«Великі потреби в обороні та відбудові, а також подальша залежність від зовнішньої допомоги призведуть до того, що фіскальний дефіцит і борг залишатимуться високими протягом усього прогнозного горизонту», - вважають у Єврокомісії.

Також відзначається уповільнення економічного зростання у 2026 році на тлі збитків, яких завдає Україні російська військова агресія.

«У першому півріччі 2026 року економічне зростання перейшло в негативну площину, зафіксувавши скорочення на 0,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Невпинні російські атаки з літа на енергетичну та логістичну інфраструктуру, а також на промислові об’єкти суттєво порушили економічну активність»», - йдеться у прогнозі.

Читати далі

У Києві розпочали підготовку до будівництва тунелю під Дніпром: допоможе американська компанія Robbins

630_360_1794923878-238
630_360_1794923878-238

Міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу зустріч із представниками американської компанії Robbins щодо будівництва тунелю під Дніпром; обговорювали технології та підготовку цього проєкту.

“Підтримую будівництво тунелю як додаткового транспортного сполучення між правим і лівим берегами столиці. Для Києва це стратегічне рішення, підготовку якого потрібно починати вже зараз. Надійність сполучення між берегами впливає на щоденне життя людей, роботу підприємств і логістику”, - зазначив Калашник.

За його словами, Robbins має досвід виробництва тунелепрохідницького обладнання для великих інфраструктурних проєктів. Компанія, як стверджує Калашник, висловила готовність надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід.

Читати далі

Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства

630_360_1785780799-418
630_360_1785780799-418

У межах конференції ReBuild Ukraine Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України презентувало міжнародним інвесторам портфель першочергових ППП-проєктів загальною вартістю близько 1,35 млрд євро.

На спільному заході з міжнародною мережею компаній PricewaterhouseCoopers (PwC), присвяченому інфраструктурним проєктам для запуску за механізмом публічно-приватного партнерства, йшлося, зокрема, про концесію портів у Чорноморську, будівництво об'їзних доріг, модернізацію ключових прикордонних коридорів та магістральних маршрутів. Також серед проєктів - розбудова національної мережі систем зважування в русі WIM і сучасних сервісних зон для транспорту.

У залізничному секторі було представлено створення інтермодальних хабів, а також концесійні проєкти пасажирських вокзальних комплексів у Києві та Львові.

«Ми переходимо від формування загального портфеля ідей до практичної реалізації та залучення міжнародного бізнесу. Сьогодні ми презентуємо інвесторам проєкти в дорожній, портовій, залізничній та комунальній інфраструктурі. Завдяки новому законодавству ми маємо гнучкі механізми, зокрема змішане фінансування, де поєднуються приватні інвестиції, бюджетна підтримка та донорські гранти», — наголосив Деркач.

Зауважується, що особливу увагу приділили проєкту комплексного відновлення водопостачання та водовідведення у Хусті. Проєкт розрахований на 20 років, і передбачає модернізацію всієї системи водоканалу — від водозабору й очищення води до водовідведення та очищення стічних вод. Це дасть можливість забезпечити стабільне водопостачання, скоротити втрати води та підвищити енергоефективність водоканалу.

Ознайомитися

Коли сценою стає укриття: як миколаївські лялькарі долають воєнні виклики

1794841201-822
1794841201-822

Лялькарі у прифронтовому Миколаєві не ставлять життя на паузу, а продовжують працювати попри обстріли, блекаути та нестачу кадрів. Вони впевнені: навіть за найскладніших обставин театр має залишатися простором підтримки, спілкування та емоційного розвантаження.

Історія знає приклади, як мистецтво допомагало боротися навіть під час найтяжчих випробувань. Наприклад, під час Другої світової війни лондонські театри не припиняли діяльності, попри постійні бомбардування міста.

Звісно, повномасштабна російсько-українська війна внесла свої корективи в роботу культурних закладів, особливо у прифронтових містах. Проте Миколаївський академічний обласний театр ляльок не лише зумів пристосуватися до нових умов, а й знаходить можливості для творчого розвитку.

Читати далі

Як від Києва до Парижа: антидроновими сітками накрили понад 2 200 кілометрів прифронтових доріг

630_360_1794821187-202
630_360_1794821187-202

Державна спеціальна служба транспорту з квітня 2025 року облаштувала антидроновий захист на прифронтових автомобільних шляхах загальною протяжністю понад 2 200 кілометрів.

Зазначається, що цей масштаб співмірний із довжиною річки Дніпро або відстанню автомобільною трасою від Києва до Парижа.

«Інженерна робота з розгортання антидронового захисту є критично важливою, адже ворог постійно намагається завдавати ударів по логістиці та цивільному транспорту», - наголосили у відомстві.

У Міноборони підкреслили, що підрозділи служби продовжують щодня зміцнювати безпеку ключових логістичних маршрутів, щоб зберегти життя людей та забезпечити рух там, де це критично необхідно для оборони країни та підтримки прифронтових громад.


В Амстердамі відбулася прем’єра вистави про українців, розділених війною

1080_600_1794913761-8665
1080_600_1794913761-8665

В амстердамському театрі De Balie відбулася прем’єра міжнародної документальної вистави Letters Home («Листи додому»), створеної спільно українськими театральними командами в Нідерландах і прифронтовому Запоріжжі за підтримки European Cultural Foundation. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

«Цей проєкт об’єднує професійних акторів, українців, які були змушені залишити свої домівки та переїхати до Нідерландів, а також ветеранів війни з обох країн, аби дослідити болюче питання, породжене війною: що означає дім, коли людей розділяють кордони, відстань, втрати та роки війни?» - розповіла в коментарі Укрінформу керівниця проєкту та режисерка Яша Гудзенко.

Більше фото


Підписатися на розсилку

 Відмовитись від розсилки

Відправлено через

SendPulse