Пропонуємо до вашої уваги найбільш резонансні новини тижня, які стосуються війни в Україні |
|
| |
|---|
|
Президент Володимир Зеленський закликав європейських партнерів ухвалити сильний 22-й пакет санкцій проти РФ, надати Україні щонайменше 70 млрд євро на оборону й посилити протиповітряну оборону напередодні зими. «Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася якомога швидше. Ми хочемо, щоб дипломатія спрацювала. Важливо, щоб ми всі продовжували працювати разом і були в координації. Ми також маємо бути готовими до того, до чого нас штовхає Путін своїми балістичними ракетами, своїми «шахедами» і безкінечними, безрозсудними штурмами на фронті, своїми погрозами і спробами послабити тиск світу на Росію. Путін каже, що він готовий зупинити війну, і те, що це дійсно означає, — це капітуляцію України, після якої буде її тотальне винищення. Він готовий затягувати цю війну в наступний рік, і ми маємо бути готовими до цього», — наголосив Президент. Передусім Зеленський закликав партнерів не послаблювати санкції проти Росії чи будь-кого, хто з нею пов'язаний. |
|
Лідери ЄС чекають від Єврокомісії пропозицій щодо додаткового фінансування України у 2027 році - Кошта В той час, як покриття фінансових потреб України на цей рік вимагає подальших реформ від України та посилення допомоги з боку інших партнерів, шляхи фінансування України на 2027 рік вимагають чітких пропозицій від Європейської комісії.
Про це на пресконференції у Брюсселі після завершення саміту лідерів держав-членів ЄС заявив Антоніу Кошта, президент Європейської ради, передає кореспондент Укрінформу. «Україна залишається ключовим пріоритетом для Європи. Було добре, що президент Зеленський приєднався до нашого обговорення. Наша рішучість підтримувати Україну та її народ залишається такою ж сильною, як і завжди», — підкреслив Кошта. |
|
Макрон про €70 мільярдів для України: Спочатку треба прискорити виплату погоджених коштів Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що наразі пріоритетом є прискорення виплат Україні в межах уже погодженої європейської позики на 90 млрд євро, водночас ЄС вивчатиме запит Києва на додаткові 70 млрд євро у 2027 році. Водночас Макрон повідомив, що Європейська комісія вже домовилася розпочати спільну з Україною роботу з аналізу цих потреб і можливих джерел фінансування. «Ми розглянемо можливості фінансування з боку країн G7, партнерів і, безумовно, європейців. Поки що зарано називати конкретну суму. Наразі ми залишаємося в межах 90 мільярдів, які необхідно виплатити. Спочатку потрібно повністю використати ці можливості, щоб рухатися далі», - підсумував Макрон. |
|
| 16.10.2026 Про заміну Starlink не йдеться - Зеленський Ми не говоримо про заміну Starlink. Тобто ми працюємо з деякими країнами, включаючи Францію, на те, щоб мати і ще можливості. І що стосується розвідданих, ми завжди говорили, ми вдячні американським партнерам, з нами розвідданими діляться багато країн. |
|
16.10.2026 ЗЦі активи - одна із цілей Російської Федерації. І тому, в тому чи іншому форматі, Україна б хотіла отримати відповідні гроші раніше, ніж Росія це зможе зробити. |
|
|
|---|
|
Трамп перейшов Рубікон! Що путін пообіцяв США в обмін на тиск на Україну? |
|
|
|---|
|
Чи існують приховані домовленості між Трампом і путіним? Чому США посилюють тиск на Україну та вимагають припинити удари по російських НПЗ? І чи можуть багатомільярдні енергетичні угоди стати частиною нового політичного торгу за спиною України? У новому випуску програми Ігоря Долгова Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», аналізує мотиви переговорів Трампа і путіна, кризу українсько-американських відносин та загрози для безпеки Європи. ▪️ Яку роль у можливих домовленостях США та росії можуть відігравати активи «Лукойлу», газопровід «Північний потік-2» і заморожені російські активи? ▪️ Чи загрожує Україні обмеження військової допомоги США, зокрема постачання ракет Patriot і роботи Starshield? ▪️ Чи здатна Європа протистояти російській агресії без американської підтримки?. |
|
|
|---|
|
У вересні в Україні загинула рекордна кількість цивільних - ООН |
|
У моніторинговій місії підтвердили, що у вересні в Україні загинули щонайменше 328 цивільних осіб, ще 2 105 зазнали поранень, унаслідок чого загальна кількість загиблих і поранених була на 85% вищою, ніж у вересні 2025 року, коли загинули 249 людей і 1 068 були поранені. Цивільні гинули або зазнавали поранень у 22 областях України та Києві. Найбільше жертв зафіксували у столиці, Херсоні, Харкові, Сумах і Запоріжжі. У Києві цивільні постраждали внаслідок атак протягом 22 із 30 днів вересня – частіше, ніж у будь-якому іншому місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії. «Повторні атаки на енергетичну інфраструктуру загрожують ще більше посилити ці страждання», – підкреслили в ММПЛУ. |
|
Проєкт реалізують Міністерство охорони здоров’я та Міністерство цифрової трансформації. На його основі планують створити українську систему управління польотами цивільних безпілотників (UTM) та визначити правила їх безпечного використання. "В умовах війни та складної дорожньої ситуації перевезення медичних вантажів автомобілями може забирати критично важливий для порятунку життя час. Особливо це стосується трансплантації, де швидкість доставки має вирішальне значення. Дрони зможуть швидше доставляти між лікарнями лікарські засоби, медичні вироби, зразки крові для тестування та донорські органи, зокрема з віддалених районів", - підсумував очільник уряду Корецький. |
|
Китай назвав нереалістичною вимогу США долучитись до переговорів про ядерне роззброєння |
|
Вимога Сполучених Штатів до Китаю взяти участь у переговорах про ядерне роззброєння несправедлива та нереалістична. Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін, передає кореспондент Укрінформу. «На нинішньому етапі вимога Сполучених Штатів до Китаю взяти участь у так званих переговорах про ядерне роззброєння є несправедливою, необґрунтованою та нереалістичною», - сказала Мао, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про необхідність залучення Китаю до переговорного процесу між США та Росією стосовно ядерного роззброєння. Дипломатка наголосила, що Китай підтримує свої ядерні сили на мінімальному рівні, який значно поступається арсеналу Сполучених Штатів і Росії, тому на даному етапі не може брати участь у переговорах про скорочення кількості ядерних боєприпасів. Напередодні, Трамп заявив, що Вашингтон веде переговори з Москвою та Пекіном щодо денуклеаризації. |
|
|
|---|
|
Як Росія створює власну мережу «протидії дезінформації»
Іноземні «експерти» та «альтернативний фактчекінг»
|
|
|
|---|
|
Імітація світових фактчекінгових мереж, маскування дезінформації під перевірку інформації і залучення іноземних «експертів» до пропагандистських заходів є невід’ємними елементами стратегії Москви в інформаційній війні проти України. Метою таких дій є формування «паралельної реальності», легітимізація воєнних злочинів РФ та розмивання межі між правдою і маніпуляцією. У цьому матеріалі Центр стратегічних комунікацій пояснює мету таких заходів, розбирає роль іноземних «експертів» та псевдофактчекінгу РФ як одного з механізмів інформаційної війни. |
|
Сибіга: Чорне море може стати другою Ормузькою протокою |
|
Чорне море може стати аналогом Ормузької протоки за впливом на глобальну продовольчу безпеку через російську блокаду та перешкоджання постачанню української агропродукції. Про це в інтерв’ю Укрінформу наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Сибіга нагадав, що у 2022 році, коли навігація в Чорному морі була заблокована, світові ціни на продовольство зросли на 25%. «Зараз ми знову перебуваємо на порозі такого зростання. Від українського зерна залежить продовольча безпека багатьох країн світу, ідеться не лише про зерно. Через російську блокаду Чорного моря вони вчасно не отримують продукцію», - підкреслив глава української дипломатії. Він додав, що через створені Росією ризики певні площі сільськогосподарських угідь можуть залишитися незасіяними, що також вплине на ціни вже наступного року. |
|
|
|---|
|
Чи вигідні «дизельні» домовленості Росії і США комусь, крім Путіна За оцінками експертів, для російського керівництва справжня вигода домовленостей із Трампом не в заробітках від продажу пального, а в тому, що це – черговий етап легітимізації з боку принаймні частини західного світу, важливий (на користь РФ) політичний сигнал для покупців російських енергоресурсів, а також елемент багаторівневої політичної гри. Перших «перемог» – тимчасового скасування американських санкцій і легітимізації перевезень нафтопродуктів «білими» танкерами – Путін уже досяг. «Наступним кроком Росії може стати заява, що Україна, мовляв, б’є по нафтопереробних заводах, тому ми не можемо поставити до США стільки дизпалива, скільки обіцяли. Але дуже хочемо. Тому натисніть на Україну, щоб у нас з’явилося пальне на продаж. Далі – ниття про те, що Україна дуже багато НПЗ побила, а нам (Росії) потрібне американське обладнання. Тож зупиніть санкції і в частині його постачань, а ми полагодимо заводи і потім зможемо надати вам необхідні обсяги палива», – прогнозує Рябцев. |
|
У розвідці проаналізували, скільки Росія цього року витрачає на війну проти України |
|
Офіційні видатки Росії на війну проти України у 2026 році становлять близько 144,4 млрд доларів та більш ніж утричі перевищують сумарний обсяг фінансування освіти й медицини. "У 2026 році стаття бюджету держави-агресора Росії “національна оборона” становить 12,121 трлн рублів (близько 144,4 млрд доларів), а з урахуванням ширшого переліку витрат, пов’язаних із веденням злочинної війни проти України, — 14,886 трлн рублів (177,4 млрд доларів). Закрита частина так званого “оборонного” бюджету Росії оцінюється у 9,187 трлн рублів (приблизно 109,5 млрд дол.)", - зазначили в ГУР. |
|
Росія готується до прямого воєнного протистояння з Європою до 2045 року - розвідка |
|
За даними СЗРУ, у Європі перебувають майже чотириста співробітників російських спецслужб. Їхня діяльність дає Москві змогу системно перевіряти межі допустимого, намагаючись діяти нижче порогу, який може запустити колективну відповідь НАТО. «Водночас було б помилкою вважати, що Росія відмовилася від перспективи прямого воєнного протистояння з Європою. Навпаки, Москва розглядає її як один зі сценаріїв військових конфліктів до 2045 року. Одразу шість із них пов’язані з Північною Європою. Активно опрацьовуються і сценарії щодо Польщі та країн Балтії. Адже путінський режим апріорі потребує зовнішнього ворога для виправдання власної політики, мобілізації суспільства та збереження контролю над ним», - інформують у СЗРУ. Наголошується, що метою РФ є підрив європейської єдності та дискредитації її безпекової архітектури. Один із можливих інструментів – контрольована регіональна криза на східному фланзі НАТО. За російськими оцінками, країни Балтії є однією з найбільш вразливих ланок європейської безпеки. Сценарій може передбачати створення ситуації, у якій Альянс буде змушений ухвалювати рішення в умовах невизначеності та обмеженого часу. Мета – не перемогти НАТО у військовому сенсі, а продемонструвати його нібито неспроможність оперативно реагувати та колективно захищати своїх членів. |
|
Україна змінює підхід до фортифікацій: що передбачає стратегія до 2028 року |
|
Документ охоплює весь цикл інженерного обладнання території - від планування та будівництва до обліку, утримання й відновлення. Це має забезпечити готовність оборонних рубежів до використання за призначенням. Для обліку та моніторингу їхнього стану передбачене запровадження єдиної цифрової геоінформаційної платформи. Її розвиватимуть на основі наявних інформаційних систем, зокрема з використанням і розширенням можливостей системи «Дельта» (DELTA). Цифрова база міститиме паспорти об’єктів, фотографії, дані про їхнє розташування та стан. Це дасть змогу контролювати виконання робіт, визначати потреби в ремонті й відновленні, а також обґрунтовано розподіляти ресурси. |
|
|
|---|
|
|
|
