Пропонуємо до вашої уваги найбільш резонансні новини тижня, які стосуються війни в Україні |
|
| |
|---|
|
Європа вперше буде представлена на наступних мирних переговорах |
|
|
|---|
|
Лідери ЄС узгодили, хто представлятиме Європу на мирних переговорах Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час пресконференції за підсумками зустрічі в Дубліні, передає Укрінформ. «Наша позиція чітка. Безпека Європи починається з безпеки України. І ми вітаємо всі дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб посадити Росію за стіл переговорів. Ми беремо активну участь у підтримці цього процесу і сподіваємося, що він принесе конкретні результати», - зазначив Кошта. Він додав, що лідери сьогодні узгодили, що «європейською командою на переговорах про мир в Україні є інституції Європейського Союзу та E5 — група країн у межах «Коаліції охочих» (Coalition of the Willing)». Кошта також повідомив, що на наступному засіданні Європейської ради 26-27 листопада лідери обговорять потреби України у фінансуванні на наступний рік і надалі, «спираючись на пропозиції, які має підготувати Європейська комісія». |
|
Мерц закликав Трампа обійтись без «сюрпризів» на переговорах із Путіним у Китаї
«Ми також знаємо, що президент Трамп планує наступного тижня в Китаї говорити з президентом Путіним про Україну. Тут, у Дубліні, дехто побоюється, що це може стати, так би мовити, другим моментом Анкориджа», - сказав канцлер Німеччини. Мерц наголосив на необхідності тісної координації між Вашингтоном, Києвом та європейськими столицями під час дипломатичних зусиль щодо завершення російської війни проти України. «Тому я хочу ще раз дуже чітко донести наше послання США: будь ласка, жодних сюрпризів - продовжуйте діяти в одній команді з Європою та Україною, і працюймо разом заради справжнього миру в Україні. Це наша мета, і ми її дотримуємося», - наголосив він. |
|
Україна має сама визначати умови миру та потребує надійних гарантій безпеки - Декларація
Учасники саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні ухвалили декларацію про ключові принципи європейської безпеки, в якій підтвердили, що шлях до миру в Україні має визначатися за участю самої України, а рішення щодо безпеки Європи – за участю європейських держав. У декларації, яку підписали 40 держав, підтверджується тверда підтримка незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Також підписанти наголосили на "необхідності надати Україні надійні та переконливі гарантії безпеки". Ті країни, кого це стосується, підтвердили "свій намір зробити це, щоб запобігти повторенню агресії в Європі в майбутньому". |
|
| |
|---|
|
США запропонували росії підготувати новий проєкт угоди про безпеку Європи, у якому москва має викласти свої вимоги та запропонувати кроки для зниження напруженості. Про це повідомило видання Axios. Чи може така ініціатива Дональда Трампа повернути Європу до російських ультиматумів 2021 року? |
|
|
|---|
|
Фінляндія вважає неприйнятними вимоги Росії щодо відведення сил НАТО |
|
|
|---|
|
Вимоги Росії до НАТО скоротити свою присутність у країнах, що межують з РФ на сході, є перевіркою рішучості США та Європи у переговорному процесі. Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, повідомляє Bloomberg. «Росія хоче, щоб європейські країни-члени НАТО обмежили власні операції на користь російських інтересів, але такі речі не можуть бути предметом переговорів», - заявив Хяккянен журналістам у Гельсінкі в п’ятницю. Ці коментарі пролунали у відповідь на повідомлення німецької газети Bild про те, що Росія запропонувала нову архітектуру європейської безпеки, яка, зокрема, передбачає вихід Фінляндії з НАТО та ліквідацію військових баз Альянсу в країнах Балтії. Повідомляється, що у п’ятницю речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив, що Росія пропонувала Фінляндії вийти з НАТО. «Мені про це нічого не відомо. Такої вимоги не висувалося. Це, безумовно, не було частиною обговорення», - цитує Пєскова російське інформаційне агентство "Інтерфакс". Зазначається, що Фінляндія, яка понад століття тому була частиною царської Росії та вела дві війни зі своїм східним сусідом, відстоюючи власний суверенітет, у 2023 році приєдналася до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Це сталося трохи більше ніж через рік після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і тепер Фінляндія охороняє понад половину кордону Альянсу з його головним супротивником. «Останніми днями Росія, вочевидь, наважилася перевірити США та Європу на предмет того, наскільки вони готові до поступок», - сказав Хяккянен, маючи на увазі дводенні переговори між Росією та Україною в Абу-Дабі. Він додав, що цілком очевидно, що «Росія не налаштована серйозно на мирні переговори». На його думку, вона розширює свої вимоги - від питань, пов’язаних із війною в Україні, до «зміни архітектури європейської безпеки на вигідніших для себе умовах».«Усім західним політикам слід усвідомити: це частина російської психологічної стратегії, яку Москва застосовує десятиліттями - постійно змінювати правила гри під час переговорів, щоб зробити їх невигідними для нас. Ми не повинні піддаватися на цей блеф», - підкреслив Хяккянен. Як повідомляв Укрінформ, на переконання прем’єр-міністра Естонії Крістена Міхала, розмовами про «архітектуру безпеки» Путін хоче втягнути європейців у «ментальну пастку». |
|
Що відбулося в Абу-Дабі: Путін знову прагне повернути росії статус наддержави |
|
- Чому переговори в Абу-Дабі не принесли очікуваної ясності?
- Про що вдалося домовитися щодо обміну військовополоненими?
- Чому українські пропозиції щодо перемир'я залишилися без очевидного результату?
- Що означають слова Дональда Трампа про Україну «в іншій формі»?
- Чому територіальне питання залишається головною перешкодою для домовленостей?
- Навіщо Росія переводить переговори на тему безпеки всієї Європи?
- Чому кремль намагається усунути європейців від обговорення їхньої безпеки?
- Як Путін повертається до ультиматуму 2021 року?
- Чому росія прагне отримати право вето на розширення НАТО?
- Що означає вимога повернути Альянс до конфігурації 1997 року?
- Як українські далекобійні удари впливають на позицію Кремля?
- Навіщо москва намагається послабити єдність європейських союзників України?
- Чому росія хоче залучити ОДКБ та ШОС до обговорення європейської безпеки?
- Чи зможе Європа відстояти власну позицію в переговорному процесі?
Дивіться у новому випуску Ігоря Долгова Фото: Суспільне |
|
Солярка не причалила: що довів місяць спеціальної дизельної операції Москви та Вашингтона |
|
Білий дім відкрив російському паливу світовий ринок, але не знайшов для нього місця в американському порту. Уранці 10 листопада танкер Agioi Fanendes із приблизно 40 тисячами тонн російського дизеля зупинився в Атлантиці, не діставшись Нью-Йорка. Пункт призначення змінився на «очікує вказівок». Покупця не назвали, термінал не підтвердили, розвантаження не відбулося. Для першого вантажу «великої дизельної угоди» Дональда Трампа і Володимира Путіна це був майже кінематографічний фінал. Те, що ця угода, оголошена, нагадаємо, 9 жовтня, нагадувала гру в дурника з краником, було зрозуміло одразу. За даними Financial Times, станом на 12 листопада вона не принесла американському ринку жодного бареля пального. Але місяць тому політичний задум був зрозумілий і без морського трекера. Тоді до проміжних виборів у США залишалося менше місяця, дизель коштував понад шість доларів за галон, а витрати на перевезення вже позначалися на ціні будь-якого товару, який хоча б раз перевозили вантажівкою. |
|
|
|---|
|
Далекобійні удари повернули війну в дім росіян |
|
У складі воєнної розвідки діє секретний підрозділ, який настільки закритий, що в нього є лише номер військової частини. Протягом останніх років він активно уражає безпілотниками військові об’єкти за декілька тисяч кілометрів углиб Росії. Командир підрозділу з позивним «Вектор» констатує: скоро за 1–1,5 тис. км буде складно знайти незахищені цілі, тому ця відстань не вважатиметься deep strike. Натомість українські безпілотники завдяки розробкам вітчизняних інженерів летять усе далі й далі. Укрінформ розпитав командира, за яким принципом визначають цілі, як планують і реалізують операції з далекобійних уражень на території ворога, чи бере підрозділ участь у випробуваннях інновацій у сфері ВПК, а також про їхніх російських візаві – який у них професійний рівень, сильні і слабкі сторони. - Фактично чотири роки тому, наприкінці жовтня, підрозділ у складі Головного управління розвідки з нуля започаткував українські deep strikes. Ми зробили перші запуски безпілотників «Лютий» на понад 1000 кілометрів. Це ознаменувало нову еру у війні. До цього ми працювали на 500–600 кілометрів. Далекобійні ураження почалися з перших десяти безпілотників «Лютий», до них дещо пізніше додалися «Бобер», FP, «Морок» та інші. Вони летять за координатами, мають оптичне донаведення, оптичний зір і елементи штучного інтелекту. Тоді ще ніхто не міг уявити, що колись ми полетимо за 3–3,5 тисячі кілометрів. |
|
|
|---|
|
Крилату ракету «Філін» армія «дєдиваєвалів» почала застосовувати проти України ще наприкінці літа цього року. Однак більшість українців дізналися про це лише у жовтні, після того як наша воєнна розвідка оприлюднила детальну 3D-модель «свіжого» виробу запорєбрикового ВПК, його тактико-технічні характеристики, перелік комплектуючих та список підприємств-виробників. За своїми габаритами «Філін» відносно компактний: довжина корпусу становить 3,5 метра, розмах крил — три метри, а маса бойової частини коливається від 50 до 100 кілограмів. Ракета здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів за годину та долати відстань до 1200–1500 кілометрів. Боєприпас є гнучким у використанні: він може летіти низько над землею або підійматися на висоту до шести кілометрів. Стартує ракета з наземної установки за допомогою твердопаливного прискорювача. Наразі наші військові фіксують поодинокі випадки застосування росіянами цієї малогабаритної КР. Найімовірніше, йдеться про випробування у бойових умовах. Чи вдасться Кремлю поставити «Філіна» на стабільний конвеєр і зробити його інструментом масового терору? Відповідь на це питання далеко не очевидна. Чому саме — розбирався Укрінформ. |
|
|
|---|
|
Нацгвардія нарощує безпілотні спроможності — від ударних операцій до логістики, евакуації та протидії повітряним загрозам. Безпілотні системи — це вже не лише розвідка та ураження цілей. Це логістика, евакуація, інженерне забезпечення та протидія повітряним загрозам. Нова архітектура війська формується завдяки бойовому досвіду, підготовці фахівців, технологічному розвитку та здатності швидко адаптуватися до змін на полі бою. |
|
|
|---|
|
Марк Вітфельд, керівник німецької оборонної компанії |
|
|
|---|
|
Колишній офіцер Бундесверу, співзасновник і генеральний директор ARX Robotics Марк Вітфельд переконаний, що український досвід визначатиме майбутнє наземної війни, в якій дедалі більшу роль відіграватимуть автономні системи та штучний інтелект. За його прогнозом, зони ураження, так звані «кілзони», розширюватимуться, а солдат майбутнього дедалі більше перетворюватиметься на координатора безпілотних систем, якими керуватиме з безпечної відстані. Він не виключає, що згодом у таких зонах воюватимуть переважно машини, а відправляти туди людей стане навіть неетично. В інтерв’ю Укрінформу Вітфельд розповів про результати застосування роботів GEREON на українському фронті, спільні проєкти з українськими виробниками, масштаби виробництва й поставок, залежність від Starlink і китайських комплектувальних. А також про те, як український бойовий досвід змінив підхід ARX Robotics до розробки військової техніки та які уроки мають засвоїти Бундесвер й інші європейські армії з російсько-української війни. |
|
Загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2024 року по 13 листопада 2026 року, становлять близько 1 618 920 осіб, зокрема 2 590 - за минулу добу. |
|
Як військові 28 днів копали тунель до позицій росіян і завдали удару зненацька |
|
|
|---|
|
28 днів у металевій трубі, де неможливо було нормально розігнутися, постійний біль у спині, пилюка, нестача повітря і робота під загрозою ворожих дронів. Таку операцію влітку 2024 року виконували військові 107-ї окремої бригади територіальної оборони з Буковини поблизу Красногорівки на Покровському напрямку. Про неї кореспондентці Укрінформу розповів військовослужбовець 107-ї бригади Ігор Нажига родом із села Ломачинці Чернівецької області. На той час він був командиром відділення однієї з рот 94-го батальйону. Зараз Ігор – начальник служби комунікації бригади. |
|
Російські загарбники нищать природу України |
|
Десятки українських заповідників потерпають від бойових дій та окупаціїРосійські військові облаштовують укріплення, мінують землі, знищують місця гніздування птахів і забруднюють ґрунти та водойми. За даними ГУР, лише збитки об'єктам природно-заповідного фонду Херсонщини вже перевищили ₴1,2 трлн. |
|
Українські дрони на заміну Mavic пройшли тестування - найкращі замовлять для війська |
|
Кластер оборонних інновацій Brave1 спільно з Міноборони України провели випробування розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу Mavic від дев’яти українських виробників для перевірки відповідності бортів реальним потребам війська та умовам сучасного поля бою. |
|
|
|---|
|
|
|